Зараз вся країна має працювати на перемогу, відбудову та економічне зростання. І головна складова цих процесів — люди. Людський капітал — те, без чого неможливе ані відновлення, ані реалізація потенціалу України.

Команда Центру економічного відновлення разом з партнерами проводили форум Human Capital UA 2023. Разом з представниками уряду, бізнес спільноти та громадянського суспільства ми обговорили, що потрібно для збереження людського капіталу, його розвитку та примноження під час війни та після перемоги. Зараз є розуміння, що форум — тільки один з етапів великого діалогу про майбутнє країни. А поки ділюся корисними думками та фактажем.

10 головних висновків Human Capital UA 2023

1. Демографічна стратегія

Демографічна криза в Україні почалась ще до вторгнення. Війна лише поглибила та загострила старі проблеми — передчасну смертність, низький рівень народжуваності, гендерну нерівність, міграцію. Повномасштабна війна РФ проти України спричинила найбільше вимушене переселення людей з часів Другої світової війни. За кордон виїхали більше 6 млн українців, а ще понад 5 млн стали внутрішніми переселенцями.

Читайте також: Олексій Кущ Демографічна прірва — національна катастрофа для українців

До початку повномасштабної війни Україна мала високі показники передчасної смертності. У 2021 році — 18,5 померлих на 1 000 осіб. У 2019 році в Україні чоловіки віком від 30 до 44 років помирали у 2,4 раза частіше, ніж у Польщі, та в 6 разів частіше, ніж у Швеції.

За найгіршою оцінкою Інституту демографії, вже 2033-го в Україні може залишитись усього 26 млн осіб (позитивний прогноз — 35 млн осіб). Для відновлення економіка має зростати темпами щонайменше 7% ВВП в рік. Для таких темпів розвитку потрібні люди. І навіть за умов повернення вимушених мігрантів, до 2032 року країні може не вистачати 4,5 млн працівників.

Аби змінити цю ситуацію потрібні серйозні планомірні дії Уряду аби суттєво покращити рівень якості життя українців. Безпека, доступність ринку праці або можливість створити власний бізнес, можливість отримати житло, якісні та безкоштовні медицина та освіта — важливі умови для збереження та розвитку людського капіталу та для відновлення держави.

Україна може недоотримати до $255 млрд в перспективі 10 років через негативний вплив війни на людський капітал. Тож інвестиції в цей напрям вкрай необхідні й більш того — релевантні. Адже навіть інвестовані $70 млрд мають повернуться у вигляді податків до бюджету.

2. Міграційна політика та ринок праці

Вже зараз український бізнес відчуває брак людей. Найближчий рік, при збереженні поточних темпів відновлення, в Україні не вистачатиме робочої сили (labor force). Індустріальний сектор очікує, що на одну вакансію влітку 2024 року буде, у середньому, 0,75 претендента.

Читайте також: Не повернеться чверть? За кого з біженців Київ має боротися вже зараз

Людський капітал — це не лише про кількість людей. Це про навички, знання, досвід, і навіть ментальний та психологічний добробут людини — все це конвертується у продуктивність праці. Є три варіанти виходу з проблеми нестачі людей: іноземні робітники, заміна людей технологіями або навчання, розвиток та підвищення продуктивності праці. Підвищення ефективності праці може частково компенсувати дефіцит робочої сили на ринку праці.

Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня

Індустріальний сектор очікує, що на одну вакансію влітку 2024 року буде, у середньому, 0,75 претендента

Більшість українців планує повернутись, але цей відсоток падає по мірі адаптації їх за кордоном. Складніше повертати технологічні спеціальності. Тому таким фахівцям маємо запропонувати гідні умови життя та високі зарплати. При цьому не має бути диференціації за умовах для українців за межами України та для тих, хто всередині. Кількість українців за кордоном співставна з кількістю внутрішньо переміщених осіб. Єдина велика різниця — в комунікації та супроводі тих, хто повертається. Маємо «відкатати» у зворотньому напрямку ті дії, що робили західні уряди, коли допомагали із евакуацію наших громадян в безпечне середовище. Комунікація, підтримка, супровід, умови.

3. Безпека

Для того, щоб повернути вимушених українських мігрантів, зберегти життя та створити умови для розвитку тих, хто і під час війни лишається на Батьківщині, перше, про що треба дбати, — безпека. Розмінування, бомбосховища та укриття, система ППО, страхування бізнесу та виробництв від воєнних ризиків тощо. Це постійна сумлінна робота на роки, а можливо і десятиліття. Україна вже найбільш замінована країна світу. У нас є сусід із ядерною зброєю, який навіть після перемоги нікуди не дінеться.

4. Якість життя та інфраструктура

Україна і до вторгнення постійно конкурувала за людський капітал, а зараз ця конкуренція — один з найбільших викликів та умова виживання країни.

Держава, бізнес та громадянське суспільство мають щодня працювати на розвиток та розбудову, бо фактично, ми конкуруємо якістю життя. Це і будівництво сучасних технопарків, шкіл, садочків, стадіонів — новітня урбаністика. Розвиток місцевих громад, коли з однаковим комфортом та можливостями можна буде жити у селі та у місті. Створення робочих місць і можливість навчання, спорт та доступ до медицини. Міністерство охорони здоров’я вже реформує сферу, не чекаючи перемоги, за 4 напрямками роботи. Медичні гарантії, доступні ліки, реабілітація, інновації, інвестиції у виробництво та медтек, репродуктивні технології та неонатальна допомога, ментальне здоров’я.

5. Інтеграція ветеранів

Читайте також: Альона Бабко Як прибрати межі в голові та в місті

Не ветеранів потрібно інтегрувати у суспільство, а суспільство змінювати під потреби ветеранів. Ми вже маємо від 2 до 2,5 мільйонів ветеранів. З них 13% у довоєнному житті займались бізнесом. Ці люди повертаються з фронту та хочуть продовжувати активне життя, займатися підприємництвом, мати гідну роботу та умови життя. У бюджеті на наступний рік Уряд вже виділяє значні кошти на житло для ветеранів, вже працює програма соціальної та психологічної підтримки, реабілітації.

6. Людиноцентричність

Найбільший після оборонного бюджет буде максимально спрямовано на посилення людського капіталу. Ключ до повернення людей з Європи — створення умов європейського рівня життя в Україні. Водночас — це і ключ до збереження та примноження людського капіталу всередині країни. Ті, хто залишаються під час війни, мають щодня відчувати турботу та зміни. Розуміти, на яку підтримку з боку держави можна розраховувати, де і як їм навчати дітей, де працювати, де жити. Вже зараз для цього працює багато програм.

Програма єОселя, гранти та кредити для підприємців, ваучери на навчання, гуманітарне розмінування, створення робочих місць — закладені на це бюджети безпрецедентні для України. Міністерство соціальної політики запускає нові соціальні послуги, цифровізується, та рухається до мети — супровід та допомога людині на кожному етапі життя. І тут з’явилось вже раціо — не просто надати субсидію, або грошову допомогу, ні. Кінцева мета — зробити людину економічно самостійною та адаптованою для життя.

7. Реформа освіти

Читайте також: Євген Сакало Чи можна отримати хорошу роботу в IT без профільної вищої освіти?

Міністерство освіти має чи не найбільші виклики та планує широку реформу — від профтехів до вищої освіти. Запит на реформу від бізнесу шалений. На ринку праці велика кількість безробітних людей із кількома вищими освітами. При цьому жорсткий дефіцит кваліфікованих працівників та робочих рук. Бізнес чекає від держави реформи профтехосвіти та вищої освіти. Україна має вже сьогодні готувати фахівців, які не просто можуть керувати комбайном сидячи за кермом, а можуть налагоджувати роботу та керувати новітньою технікою. Україні потрібна система економічного планування та прогнозування — коли держава розуміє потреби ринку праці та готує відповідних фахівців.

Ми вже живемо в умовах євроінтеграції. Світові тренди — це розвиток технологій та висока продуктивність праці. Нам будуть потрібні нові спеціальності, фахівці та підходи до навчання. Надважливо зламати стереотипи та підняти престиж робітничих професій. І фактично має відбуватися нова індустріалізація України — нові сучасні технологічні підприємства.

8. Гендерні зміни

В Україні досі жінки заробляють на 18,5% менше за чоловіків за однакову роботу. Виїхали за кордон, рятуючись від війни, здебільшого саме жінки працездатного віку з вищою освітою. І при прийнятті рішення про повернення, можливість гідної оплати праці для українок буде не останнім питанням.

Багато українських чоловіків воюють, або вже повернулися ветеранами з пораненнями або втраченими кінцівками, тож не всі види діяльності для них підходять. І там, де раніше здебільшого працювали чоловіки, доведеться залучати жінок. Бізнес вже адаптується до цього — підтримує своїх мобілізованих та їхні родини, перенавчає персонал, залучає більше жінок на традиційні «чоловічі» спеціальності, створює робочі місця в нових регіонах через релокацію.

9. Євроінтеграція та глобальні тренди

Україна впритул наближається до членства в ЄС. А це нові ринки, нові стандарти, конкуренція. Потрібне вже сьогодні будувати виробництва, інфраструктуру, заклади охорони здоров’я, виробництва та навіть дороги, мости та залізницю за європейськими стандартами. Навіть розробляти політики потрібно з урахуванням норм європейського законодавства. Такий підхід — подвійний постріл: по-перше, ми швидше інтегруємося та станемо конкурентними, по-друге, Україна буде більш приваблива і для повернення вимушених українських мігрантів, і для залучення іноземних працівників під час відбудови.

10. Координація та синергія

У питаннях розвитку людського капіталу розмір проблеми розуміють всі. Кожне міністерство бачить, де людина з його сфери відповідальності переходить в іншу. А також, як потрібно забезпечити гармонійне поєднання можливостей, що має кожна сфера (економіка, освіта, медицина, соціальна сфера). Має бути система, щоб людина залишалася у сфері продуктивності, якісного життя, економіки, освіти якомога довше. І менше мала потребу «аварійного» залучення медичної та соціальної сфер. Але без тісної співпраці з бізнесом та громадянським суспільство держава може набагато менше. Міністерства утилітарні, бізнес бачить реальний сектор та швидко адаптується, а громадянське суспільство гарно відчуває морально-етичні, софтові аспекти. Лише у взаємодії може народитись гармонійна, збалансована система розвитку людського капіталу.

І ми разом з очільниками міністерств, керівниками громадських організацій, дипломатами та представниками топ-бізнесу вже зробили суттєвий крок для втілення мети — створити єдину державну політику розвитку людського капіталу із долученням усіх учасників процесу.

От Admin